ISO 8579-1: Код приймання для передач – Частина 1: Визначення рівнів потужності звуку в повітрі, що випромінюється редукторами

Короткий зміст

ISO 8579-1 – це спеціалізований стандарт, який містить детальну процедуру вимірювання та звітності про повітряний шум, що випромінюється закритим редуктором. Цей стандарт є «кодексом приймання», тобто він призначений головним чином для використання виробниками та клієнтами для перевірки того, що новий або відремонтований редуктор відповідає заданому рівню акустичних характеристик. На відміну від аналіз вібрації Цей стандарт, який зосереджений на структурній вібрації для виявлення несправностей, стосується кількісної оцінки загального рівня звукової потужності з метою контролю шуму навколишнього середовища та охорони праці.

Зміст (концептуальна структура)

Стандарт являє собою детальний тестовий код, що окреслює точні кроки, необхідні для отримання точного та повторюваного вимірювання шуму:

1. 1. Обсяг та принцип вимірювання:

   У цьому початковому розділі визначено конкретне застосування стандарту, яке полягає у визначенні рівнів потужності звуку в повітрі для закритих редукторів. Він є чітко визначеним «приймально-допустимим кодом», тобто його процедури розроблені для перевірки відповідності попередньо узгодженій акустичній специфікації між виробником і покупцем. Основний принцип полягає в обчисленні рівня звукової потужності, внутрішньої властивості джерела, на основі серії вимірювань рівня звукового тиску. Це робиться шляхом вимірювань у кількох точно визначених точках на гіпотетичній поверхні, що огортає редуктор, таким чином фіксуючи загальну випромінювану звукову енергію.

2. 2. Тестове середовище та умови:

   У цьому розділі наведено суворі вимоги до місця та умов проведення випробування, щоб гарантувати, що єдиний вимірюваний звук виходить від редуктора. У ньому зазначено, що випробування має проводитися в акустичному середовищі, яке наближається до вільного поля, тобто поблизу немає поверхонь, що відбивають, які могли б спотворити вимірювання. Ідеально підходить безехогенна камера, але також можна використовувати велику відкриту зону на відкритому повітрі. Найголовніше, що стандарт вимагає, щоб фоновий шум від усіх інших джерел (включаючи двигун, що приводить у рух випробуваний редуктор) вимірювався окремо і був щонайменше на 6 дБ (бажано більше ніж на 10 дБ) нижчим за шум редуктора. Якщо фоновий шум занадто високий, він спотворить результати та зробить випробування недійсним. Редуктор також повинен працювати під певним навантаженням та швидкістю, оскільки ці умови суттєво впливають на створюваний шум.

3. 3. Інструментарій:

   У цьому розділі визначено вимоги до експлуатаційних характеристик обладнання, що використовується для проведення випробування. Він передбачає використання прецизійного вимірювача типу 1 (або класу 1). Вимірювач рівня звуку, мікрофон та набір фільтрів, що відповідають відповідним міжнародним стандартам IEC. Це забезпечує високий ступінь точності та узгодженості в ланцюжку вимірювань. Стандарт також вимагає використання Калібратор звуку того ж класу точності. Він визначає, що вся вимірювальна система (мікрофон, вимірювач, кабелі) повинна бути відкалібрована за допомогою цього пристрою як безпосередньо перед, так і безпосередньо після серії звукових вимірювань. Це підтверджує, що чутливість приладу не змінилася під час випробування, що є важливим для проведення дійсних приймальних випробувань.

4. 4. Процедура вимірювання:

   Це нормативна основа стандарту, яка детально описує точні кроки, які необхідно виконати. Вона вимагає визначення гіпотетичного вимірювальна поверхня що повністю охоплює коробку передач. Зазвичай це прямокутний паралелепіпед (форми коробки), розташований на фіксованій відстані (зазвичай 1 метр) від опорної поверхні коробки передач. Стандарт потім визначає мінімальну кількість положень мікрофонів та їх точне розташування на цій поверхні. Для поверхні паралелепіпеда це зазвичай набір з дев'яти точок, що охоплюють чотири сторони, верхню частину та ключові місця між ними. Рівень звукового тиску вимірюється в кожній з цих точок, поки коробка передач працює за заздалегідь узгоджених стаціонарних умов навантаження та швидкості. Це багатоточкове вимірювання необхідне для точного усереднення звукового поля та врахування спрямованості шуму.

5. 5. Розрахунок рівня звукової потужності:

   У цьому розділі наведено математичні формули для обробки необроблених даних. Спочатку рівні звукового тиску (які наведені за логарифмічною шкалою дБ), виміряні в різних положеннях мікрофона, логарифмічно усереднюються для визначення середнього рівня звукового тиску по всій вимірювальній поверхні. Це середнє значення потім використовується для розрахунку рівень звукової потужності (Lw)Формула для цього розрахунку враховує площу гіпотетичної вимірювальної поверхні (S). Кінцевий рівень звукової потужності – це одне число, виражене в дБ, яке представляє загальну акустичну енергію, що випромінюється коробкою передач. Це значення не залежить від відстані вимірювання та навколишнього середовища, що робить його визначальним показником для приймально-здавальних випробувань.

6. 6. Інформація, яку потрібно зафіксувати та повідомити:

   Щоб забезпечити однозначність, порівнянність та повну простежуваність результатів випробувань, у цьому заключному розділі наведено вичерпний перелік усієї інформації, яка має бути задокументована в офіційному звіті про випробування. Це включає не лише кінцевий розрахований рівень звукової потужності, але й: повний опис редуктора (модель, серійний номер тощо); точні умови експлуатації (вхідна швидкість, вихідний крутний момент, тип та температура мастила); детальний опис випробувального середовища, включаючи ескіз приміщення та розташування мікрофонів; перелік усіх використаних приладів, включаючи серійні номери та дати калібрування; та результати вимірювань фонового шуму. Ця ретельна документація забезпечує достовірність випробування та дозволяє його надійно відтворити за необхідності.

Ключові поняття

• Звукова потужність проти звукового тиску: Стандарт зосереджений на визначенні звукової *потужності*, яка є загальною акустичною енергією, що випромінюється джерелом. Це відрізняється від звукового *тиску*, який фактично вимірюється та змінюється залежно від відстані. Звукова потужність є більш послідовним показником для приймальних випробувань.
• Код приймального тесту: Цей стандарт не є діагностичним інструментом. Це стандартизована процедура випробувань «схвалено/не схвалено». Клієнт може вказати максимально прийнятний рівень звукової потужності в договорі купівлі-продажу, і цей стандарт надає метод перевірки відповідності.
• Віброакустичний зв'язок: Хоча цей стандарт вимірює повітряний шум, першопричиною цього звуку є структурна вібрація корпусу коробки передач, яка, у свою чергу, спричинена зачепленням шестерень. Тому високий рівень шуму часто корелює з високою вібрацією на... Частота зачеплення шестерень (GMF).

← Назад до головного індексу