Інструмент вільного інжинірингу
Калькулятор допустимого залишкового дисбалансу
Розрахуйте допустимий залишковий дисбаланс для жорсткого ротора за ISO 21940-11. Введіть масу ротора, максимальну робочу частоту обертання та заданий клас якості балансування.
Результати
Допустимий питомий дисбаланс
Згідно з ISO 21940-11, допустимий питомий дисбаланс (ексцентриситет) становить:
- G — клас якості балансу (мм/с)
- n — максимальна робоча частота обертання (RPM)
- ω — кутова швидкість (рад/с)
Загальний допустимий залишковий дисбаланс
Де m – маса ротора в кг. Результат Uза в г·мм, коли eза вимірюється в мкм, а м — у кг.
Класи якості балансування
| Клас | e·ω (мм/с) |
|---|---|
| G0.4 | 0.4 |
| G1.0 | 1.0 |
| G2.5 | 2.5 |
| G6.3 | 6.3 |
| G16 | 16 |
| Г40 | 40 |
| G100 | 100 |
| G250 | 250 |
| G630 | 630 |
| G1600 | 1600 |
| Г4000 | 4000 |
Практичний приклад
Дано: Маса ротора = 120 kg, Швидкість = 1500 RPM, Клас балансування = G6.3
ω = 2π × 1500 / 60 = 157.08 rad/s
eза = 6,3 × 1000 / 157,08 = 40,11 мкм
Uза = 40,11 × 120 = 4 813 г·мм
На площину корекції (2 площини, 50/50): 4,813 / 2 = 2,407 g·mm
⚠️ Примітка: Для дископодібних роторів розподіл 50/50 між площинами є прийнятним, коли центр ваги знаходиться по центру. Для довгих роторів використовуйте правило важеля, засноване на фактичному положенні центру ваги відносно площин корекції.
Професійні прилади та програмне забезпечення для балансування на місці експлуатації для вимірювань на об'єкті та перевірки допусків за ISO 21940-11. Використовуються у 50+ країнах.
